Існує три редакції п’єси «Життя Галілея». У першій із них (1938–1939) автор підсилює позитивне начало в образі Галілея: відмовляючись від свого вчення, Галілей не зрікається його, а лише відступає під тиском обставин заради наступу в майбутньому. Галілей, не зламаний інквізицією, згодом напише відомі «Бесіди» і цим дасть поштовх для подальшого злету наукової думки. Таке трактування образу і вчинку Галілея містило в собі натяк борцям-антифашистам на необхідність будь-якої, хоч і підпільної боротьби з фашизмом.
Другу редакцію п’єси про Галілея (1945–1946) Брехт написав у США. Драматург випускає всі моменти, які могли б романтизувати головного героя. Галілей тут життєлюб, для якого кварта свіжого молока значить не менше, ніж наукова істина. Це й приводить ученого до зради науці. У фіналі п’єси Галілей передає свій останній рукопис учневі і зізнається: «Упродовж кількох років я був таким сильним, як і влада. Але я віддав свої знання можновладцям для того, щоб вони їх використали, чи не використали, чи зловживали ними — як їм заманеться — у власних інтересах. Я зрадив своє покликання. І людину, яка зробила те, що зробив я, неможливо терпіти серед людей науки». Така зміна в трактуванні постаті Галілея була викликана тим, що у зв’язку з випробуванням атомної бомби в Хіросімі та Нагасакі надзвичайно гостро постала проблема відповідальності вчених за використання їхніх винаходів.
Остання, третя редакція «Життя Галілея» (1956) була поставлена в «Берлінському ансамблі» вже після смерті драматурга.Переконаний у тому, що науковий прогрес може набути загрозливої для людської цивілізації форми, Брехт ще більше загострює проблему наукової та громадянської неспроможності Галілея. Він вилучає сцени «Чума» та «Андреа провозить через кордон рукопис Галілея», які свідчили про те, що вчений зацікавлений у кінцевій перемозі наукової істини. Таким чином відбулася повна зміна ідейної спрямованості твору. Змінився світ — змінився і герой Брехта.
Можливий варіант «сюжетного ланцюжка»
Галілео конструює власний телескоп за розповіддю нареченого його дочки Вірджинії і проводить досліди та спостереження за небом, підтверджуючи істинність учення Коперника →
обговорює відкриття зі своїм малим учнем Андреа →
постійно в боргах (молочникові та ін.), бо в університеті, де він читає лекції, платять мало, а він багато витрачає на книжки й не має часу займатися з учнями →
просить у куратора університету підвищення платні, щоб більше уваги приділяти науці →
куратор наголошує, щоб Галілей зосередився на більш «практичних» відкриттях, які зможуть приносити прибуток →
Галілей вирішує переїхати у Флоренцію, де в нього буде більше можливостей, хоч його й застерігають, що там сильний вплив церкви, інквізиції →
під час чуми Галілей не хоче виїжджати з міста, щоб не переривати дослідів →
Андреа і його мати самовіддано залишаються з ним →
учений тішиться відкриттями, дивується, як таких простих істин не хочуть зрозуміти інші →
відкриття того, що Земля рухається, як і планети, навколо Сонця, ставить небезпечне питання: а де ж знаходиться Бог? →
за ласку кардинала і власний добробут Галілей платить восьмирічним мовчанням →
церква уважно стежить за вченим →
наречений дочки відмовляється одружитися з нею через сумнівну репутацію батька →
Галілео викликають на допит інквізиції →
учні напружено чекають від нього подвигу, але дзвони сповіщають, що Галілео зрікся свого вчення (йому лишень показали знаряддя для катування) →
Галілей живе під церковним арештом, пише і віддає кожен аркуш на цензуру →
псуючи зір, таємно, при місячному світлі, робить копію своєї праці «Бесіди» →
Андреа, уже дорослий учений, їде за кордон і заїжджає до вчителя →
той передає йому свій рукопис →
Андреа перевозить твір Галілея через кордон.
Обмін враженнями про прочитаний твір
- ŠŠ Що найбільше запам’яталося, чому?
- ŠŠ У чому суть відкриття Галілея?
- ŠŠ Чому церква переслідувала Галілея?
- ŠŠ Як ви розцінюєте вчинок Галілея?
- ŠŠ А як ставиться автор до зречення героя від свого вчення?
Закріплення знань, умінь і навичок
- ŠŠ Прокоментуйте цитати із п’єси.
1) «…Старі часи минули і настав новий час. Ось уже сто років, як людство ніби все жде чогось»;
2) «Сьогодні десяте січня шістсот десятого року. Сьогодні людство заносить у літописи: небо скасоване»;
3) «Мислити — це одна з найбільших насолод людського роду»;
4) «Сума кутів трикутників не може бути змінена на догоду курії»;
5) «…Ті, що вирощують хліб, збагнуть: ніщо не рухається, коли його не рухати».
Сформулюйте особисте ставлення до проблем, що піднімаються у творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту
Немає коментарів:
Дописати коментар